Костянтинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2
Обо мне
- Константинівска ЗОШ № 2
- Константиновка, Донецкая обл., Ukraine
- Історія школи розпочалась у далекому 1900 році, коли Бельгійське акціонерне товариство, побудувавши металургійний завод, відкрило школу на 30 учнів. На базі середньої школи № 2 у період з 1917 по 1934 рр. утворилось 5 шкіл, 1250 учнів загальною кількостю. 1934р. - перший випуск 10-го класу "Костянтинівської середньої зразкової школи №2 ім. героя Радянського Союзу Товариша Леваневського" У роки війни будівля школи була спалена і зруйнована. Після звільнення міста в 1943 році учні школи № 2 розпочали заняття у приміщенні школи № 10, яке дивом уціліло. З 1951 року введена в експлуотацію будівля, в якій сьогодні знаходиться школа № 2. 1998 рік - рішенням виконкому Костянтинівської міської ради школа набула статусу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. 2000 рік відкриття класу з українською мовою навчання і спортивного класу на базі 6-х класів. 2002 рік - відкриття в старшій школі профільного класу природничо-математичного спрямування. 2003 рік - реорганізація ЗОШ І-ІІ ступенів №10 і об'єднання двох шкіл. 2007 рік - школа отримала статус украіномовної.
понедельник, 27 ноября 2017 г.
вторник, 21 ноября 2017 г.
Українська революція - 100 років потому.
20- 24 листопада у нашій школі пройшли урочисті заходи, класні години, вікторини присвячені подіям та постатям Української революції 1917-1921 років. Урочисте відкриття тижня пам'ятних дат "Відродження нації", лекція з обговоренням "Хто дихав хоч день так вільно, до смерті хмільний украй..", вихлвний захід до дня гідності "Україна - країна нескорених", фотовиставка у бібліотеці "Пройшло 100 років - ми знов виборюємо свободу" .
пятница, 3 ноября 2017 г.
Хеллоуин 2017
2 листопада в школі пройшло свято Halloween
Це міні-свято сподобалось учням, адже підготовка костюма, різної смакоти, прикрашання школи , організації даного свята захопили учнів, які з радістю чекали на нього.
Ось такі ми були гарні
Конкурс " Мумія "
Декор школи нагадував місце, де живе нечиста сила
Пригощали всіх смачненьким:
«пальці відьми»
пятница, 27 октября 2017 г.
До 73-ї річниці вигнання нацистів із України
28 жовтня - 73-тя річниця вигнання нацистів з України
|
Історична довідка
Друга Світова війна розпочалася для України 1 вересня 1939 року із бомбардувань Львова силами Люфтваффе. 11 вересня частини вермахту увійшли до Галичини, але за таємними домовленостями між Гітлером та Сталіним німецькі війська за 2 тижні відступили на захід.
17 вересня 1939 року у війну на боці нацистського агресора вступив СРСР.
22 червня 1941 р. розпочалася війна між вчорашніми союзниками – ІІІ Рейхом та СРСР, в результаті чого до кінця року більша частина України була окупована німецькими військами.
У грудні 1941 – січні 1942 рр. радянські війська організували перший великий контрнаступ на території України, але були зайняті лише незначні ділянки в Криму та під Барвінковим. Спроба в навесні 1942 року розвинути попередній успіх призвела в Криму та під Харковом до двох катастрофічних поразок радянських сил та їхнього відступу аж до Волги. У результаті вся українська територія була зайнята німецькими військами.
У лютому 1943 року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, радянські війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в березні 1943 року залишили їх внаслідок німецького контрнаступу.
Лише восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України.
28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті, але боротьба на цій ділянці розтягнулася аж до 25 листопада – лише тоді нацистські окупанти були вигнані з України остаточно.
У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (разом понад 3 млн. солдат-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тис. вояків) та бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.
Але подіями жовтня-листопада 1944 року війна не скінчилася – українці воювали в Європі до 8 травня 1945 року та в Азії – до 2 вересня. На Батьківщині збройний спротив радянській владі тривав ще понад десятиліття <…>.
Кількість військових і цивільних жертв війни оцінюється істориками у 8 – 10 млн. українців. 700 міст, 28 тис. сіл, 16 тис. підприємств були пошкоджені або знищені внаслідок боїв і каральних дій окупантів.
яка передбачає виробництво 1-хвилинних відеороликів, аудіоматеріалів та коротких нарисів про життєві історії українців, які боролися проти агресора та розміщення цих матеріалів у міжпрограмному просторі та новинних ефірах українських телеканалів, у ефірі радіостанцій, на шпальтах преси та нових медіа. Основна мета акції – показати багатогранність українського виміру боротьби із нацизмом через історію однієї людини. Акція покликана популяризувати історії різних людей: кримськотатарського льотчика, Героя СРСР Амет-Хана Султана, українського героя французького Спротиву Василя Порика, генерала УПА Василя Кука, Героя СРСР Олексія Береста, який встановив радянський прапор на Рейхстагу, Героя України Євгена Березняка, який увійшов у популярну культуру під псевдо «Майор Вихрь» і долучився до порятунку від тотального знищення Кракова, українського солдата польської армії Андерса Михайла Паньковця, який першим увірвався до німецького бункеру на горі Монте-Кассіно, звичайного дрогобицького хлопчика Мандика Хасмана, який долучився до Української повстанської армії, або генерала Кузьми Дерев’янка, що в буквальному сенсі поставив крапку у Другій світовій війні, підписуючи Акт про капітуляцію Японії на борту лінкора «Міссурі» у вересні 1945 року – та багато інших, хто боровся з нацизмом по всьому світу, але без чиєї боротьби не було б можливе вигнання нацизму з України. Проведення акції передбачає кілька хвиль, заключна хвиля цієї акції пам’яті має бути приурочена до днів Пам’яті та примирення 8-9 травня 2015 року та 70-ї річниці завершення війни у Європі.
Вітчизняні художні і документальні фільми, що відображають український вимір Другої світової війни:
|
четверг, 19 октября 2017 г.
Співробітництво України з НАТО з питань євроатлантичної інтеграції
Співробітництво України з НАТО з питань євроатлантичної
інтеграції
Стратегічний інтерес України щодо НАТО пов'язаний
передусім з тими сприятливими умовами, які надає членство в Альянсі для
зміцнення демократичних цінностей і розбудови громадянського суспільства в
нашій країні. Вступ України в НАТО - це реалізація її цивілізаційних інтересів.
Він означатиме входження України в європейську цивілізацію.
Членство в НАТО надає вагомі гарантії збереження
національної ідентичності та єдності української нації. Перебування в спільноті
цивілізованих демократичних країн - членів Альянсу сприяє формуванню
української національної еліти, орієнтованої на національні та європейські
цінності, розвиткові української національної культури та культури національних
меншин України.
Україна є
визнаним лідером співробітництва з НАТО у сфері планування на випадок
надзвичайних ситуацій цивільного характеру. Взаємовідносини з Альянсом у цій сфері дозволяють отримувати відчутну
технічну та методичну допомогу, зокрема здійснювати підготовку особового складу
сил цивільної оборони, використовувати досвід країн-членів НАТО і
держав-партнерів для удосконалення національної системи захисту населення і
територій, отримувати конкретну допомогу під час надзвичайних ситуацій.
Євроатлантична
інтеграція здійснює переважно сприятливий вплив на стан національної безпеки
України. Розширення НАТО та зміцнення євроатлантичних зв’язків сприє Україні в збереженні
суверенітету і територіальної цілісності.
Таким чином, як висновок слід зазначити, що реалії сьогодення
свідчать, що з погляду на наявні транснаціональні загрози на рівні окремої
держави ефективно протидіяти цим викликам досить важко, особливо з огляду на
рівень економічного і технологічного розвитку тої чи іншої країни. Саме тому
членство України в Північноатлантичному альянсі або іншому
військово-політичному блоці може бути оптимальним рішенням у сфері захисту
національних інтересів держави. Оскільки сьогодні НАТО є майже єдиним активним
фактором формування загальноєвропейської безпеки, то, ставши членом цього
військово-політичного блоку, Україна дістане можливість брати безпосередню
участь у прийнятті рішень, які не тільки стосуються її національної безпеки,
але й створюють сучасну архітектуру безпеки на європейському континенті в
цілому.
Питання про членство в НАТО або інших військових організаціях
повинно бути не самостійною проблемою, а вирішувати стратегічні завдання у
сфері національної безпеки держави.
Костянтинівка - 2017
пятница, 13 октября 2017 г.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)